Крізьбігколо

Щомиті – нові обличчя

То хтось прозирає крізь нас

Видовищні очевиддя

Крізь пальці просіює час

А небо – завжди відлуння

Безодні чиєїсь душі

Чи ми його байтоблуддя

На небуттямежі

Інші поетичні публікації Горкуші Оксани

Попередній спалах

Наступний спалах

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *