Щомиті – нові обличчя
То хтось прозирає крізь нас
Видовищні очевиддя
Крізь пальці просіює час
А небо – завжди відлуння
Безодні чиєїсь душі
Чи ми його байтоблуддя
На небуттямежі
Інші поетичні публікації Горкуші Оксани
Попередній спалах
Наступний спалах
Залишити відповідь