Позначка: Поезія

мимовільне

еомційно-фаталістичне

затишшя

неймовірно

бездушно

колискова

Кварцовані нотатки ностальгій… А юна паросль розриває небо. Там, ген далеко, слід пір’ястих мрій – Мовчи….

Єством мого серця Бог сприймає світ, Яким він є.

Тутанхамон. Тутанхамон. Горкуша Оксана

Тутанхамон. Поза смислами. Горкуша Оксана